Имунин инструкция

нструкція про застосування

медичного імунобіологічного препарату

ІМУНІН 200 МО, 600 МО, 1200 МО/

IMMUNINE 200 IU, 600 IU, 1200 IU

Фактор коагуляції крові людини IX, очищений, ліофілізований,

вірусінактивований

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Міжнародна непатентована назва: Coagulation Factor IX.

Основні властивості лікарської форми: порошок або крихка речовина білого або блідо- жовтого кольору.

ЯКІСНИЙ ТА КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД

* MO (IU) - міжнародна одиниця на основі міжнародного стандарту ВООЗ для концентратів Фактора IX системи коагуляції крові людини

ФОРМА ВИПУСКУ

Порошок для розчину для інфузій/ін'єкцій у комплекті з розчинником та набором для розчинення і введення.

КОД АТС: В02В D04. Гемостатичні препарати. Фактори коагуляції крові. Coagulation Factor

IX.

ІМУНОЛОГІЧНІ І БІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Фактор IX являє собою одноланцюговий глікопротеїн з молекулярною масою близько 68 000 дальтон. Він синтезується в печінці і є вітамін-К-залежним Фактором коагуляції. Фактор IX активується Фактором ХІа по внутрішньому шляху коагуляції або комплексом Фактор VII/тканинний фактор по зовнішньому шляху коагуляції. Активований Фактор IX у комплексі з Фактором VIII активує Фактор X. Активований Фактор X перетворює протромбін у тромбін. Під дією тромбіну фібриноген перетворюється у фібрин, який утворює згусток. Гемофілія В є спадковим, пов'язаним зі статтю, порушенням коагуляції крові внаслідок зниженого рівня Фактора IX і проявляється масивними крововиливами в суглоби, м'язи або внутрішні органи, які відбуваються або спонтанно, або в результаті випадкових травм чи операцій. Замісна терапія підвищує плазмовий рівень Фактора IX і, таким чином, дозволяє тимчасово відкоригувати дефіцит Фактора і знижує тенденцію до кровоточивості.

Підвищення Фактора IX in vivo у відповідь на введення 1 МО/кг становить (0,92±0,06) МО/дл (близько 40 %), біологічний час напіввиведення становить близько 17 годин. Після в/в введення пікова концентрація досягається через 10-30 хв. Результати дослідження фармакокінетичних параметрів на 26 пацієнтах:

ПОКАЗАННЯ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ

ІМУНІН показаний для лікування і профілактики епізодів кровотеч при набутому або вродженому дефіциті Фактора IX (гемофілія В, гемофілія В з інгібіторами до Фактора IX, набутий дефіцит Фактора IX, обумовлений спонтанною появою інгібіторів до Фактора IX) у дорослих і дітей, віком старше 6 років.

СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ І ДОЗИ

Препарат призначений для внутрішньовенного введення у вигляді ін'єкцій/інфузій після розчинення у відповідній кількості води для ін'єкцій.

Лікування потрібно розпочинати під контролем лікаря, який має досвід у лікуванні гемофілії. Дозування і тривалість замісної терапії залежать від ступеня недостатності Фактора IX, локалізації й інтенсивності кровотечі, а також клінічного стану хворого.

Дозування

Дозування і тривалість замісної терапії залежить від серйозності дефіциту Фактора IX, місця і масштабів кровотечі, а також від клінічного стану пацієнта.

Кількість одиниць Фактора IX, що вводиться, виражається в міжнародних одиницях (МО), які пов'язані з чинним стандартом ВООЗ для препаратів Фактора IX. Активність Фактора IX у плазмі виражається або у відсотках (по відношенню до нормальної людської плазми), або в міжнародних одиницях (по відношенню до міжнародного стандарту Фактора IX в плазмі). Одна міжнародна одиниця (МО) активності Фактора IX еквівалентна кількості Фактора IX в 1 мл нормальної людської плазми.

Розрахунок потрібної дози Фактора IX здійснюється на основі емпірично виявленої залежності: 1 МО Фактора IX на 1 кг ваги тіла збільшує активність Фактора IX в плазмі приблизно на 0,9 % нормальної активності.

Потрібна доза визначається за такою формулою:

Кількість препарату, що має вводитися, і частота введення завжди повинні визначатися клінічною ефективністю у кожному конкретному випадку. Препарати Фактора IX рідко потрібно вводити більше одного разу на день.

У разі появи наступних епізодів кровотечі активність Фактора IX не повинна опускатися нижче заданого рівня активності в плазмі (у % від нормального рівня або МО/дл) у відповідному періоді.

Наступна таблиця може використовуватися в якості інструкції з вибору дози при кровотечах і хірургічних операціях:

У ході лікування рекомендується визначити рівні Фактора IX в плазмі і використовувати їх значення при визначенні потрібної дози і частоти повторних інфузій. Зокрема, у випадку великої хірургічної операції обов'язково потрібно точно контролювати замісну терапію за допомогою аналізу коагуляції (активності Фактора IX у плазмі). Різні пацієнти можуть мати різну відповідь на Фактор IX, досягаючи різних рівнів відновлення in vivo і демонструючи різні рівні напіввиведення.

Для довготривалої профілактики кровотеч у пацієнтів з важкою формою гемофілії В зазвичай призначають дози від 20 до 40 МО/кг маси тіла з інтервалом введення від 3-х до 4-х діб.

У деяких випадках, особливо у молодих пацієнтів, можуть бути необхідні коротші інтервали між введеннями або більш високі дози.

Розвиток інгібіторів

Якщо не вдається досягти очікуваного рівня активності Фактора IX в плазмі, або кровоточивість не купується введенням відповідної дози препарату, необхідно провести дослідження на наявність інгібіторів до Фактора IX. У пацієнтів з високим титром інгібіторів терапія Фактором IX може виявитися неефективною і варто розглянути інші можливості терапії. Ведення таких пацієнтів повинно проводитися лікарями, що мають досвід лікування хворих на гемофілію.

Див. також розділ «ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ».

Діти

Відсутня достатня кількість даних, аби рекомендувати застосування препарату ІМУНІН у дітей, віком молодших 6 років. Тому неможливо дати рекомендацію щодо дози.

Спосіб введення

Препарат потрібно вводити внутрішньовенно. Рекомендується, щоб швидкість інфузії не перевищувала 2 мл на хвилину.

Для розчинення використовувати лише набір для ін'єкції/інфузії, що входить у комплект. ІМУНІН потрібно розчинити безпосередньо перед введенням. Розчин потрібно використати негайно (препарат не містить жодних консервантів). Розчин повинен бути прозорим або злегка опалесціюючим. Не використовувати розчини препарату, які є каламутними або містять осад. Після розчинення готовий розчин слід візуально перевірити на наявність частинок і знебарвлення, перш ніж розпочинати введення.

Рекомендується промити ізотонічним сольовим розчином пристрої венозного доступу перед інфузією препарату ІМУНІН і після цього.

Розчинення порошку для приготування розчину для ін'єкцій

Слід дотримуватися правил асептики!

1. Нагрійте невідкритий флакон з розчинником (стерильною водою для ін'єкцій) до кімнатної температури (не більше 37°С).

2. Зніміть захисні ковпачки з флакона з порошком і флакона з розчинником (рис. А) і промийте гумові пробки обох флаконів.

3. Зніміть захисне покриття з одного кінця голки-перехідника, що входить у комплект, повертаючи і потягуючи її. Вільний кінець голки введіть в гумову пробку флакона з розчинником (рис. Б і В).

4. Зніміть захисне покриття з іншого кінця голки-перехідника, не торкаючись відкритого кінця.

5. Переверніть флакон з розчинником над флаконом з порошком, введіть вільний кінець голки в цей флакон через гумову пробку флакона з порошком (рис. Г). Розчинник буде перетікати у флакон з порошком під дією вакууму.

6. Роз'єднаєте флакони, вийнявши голку-перехідник з флакона з порошком (рис. Ґ). Злегка струсіть або покрутіть флакон з порошком для прискорення розчинення.

7. Після повного розчинення порошку введіть у флакон повітровідвідну голку (рис. Д), що входить у комплект, для видалення піни. Вийміть повітровідвідну голку.

Ін'єкція/інфузія

Слід дотримуватися правил асептики!

1. Зніміть захисну упаковку з голки-фільтра, що входить у комплект, повертаючи і потягуючи її, і насадіть голку на стерильний одноразовий шприц. Наберіть розчин у шприц (рис. Е).

2. Від'єднайте голку-фільтр від шприца і повільно введіть розчин в/в (максимальна швидкість ін'єкції 2 мл/хв.) за допомогою голки-метелика, що входить у комплект (або одноразової голки, що входить у комплект).

При проведенні інфузії слід використовувати одноразовий набір для інфузії з відповідним фільтром.

Невикористаний препарат або залишки знищити у відповідності з місцевими вимогами.

ПОБІЧНА ДІЯ

Підвищена чутливість або алергічні реакції, до яких можуть відноситися ангіоневротичний набряк, пекучий і гострий біль у місці інфузії, застуда, приступ гарячки, загальна кропив'янка, головний біль, висип, гіпотонія, летаргія, нудота, неспокій, тахікардія, стиснення у грудях, дзвін у вухах, блювання і свистяче дихання нечасто спостерігалися у пацієнтів, що проходили лікування препаратами з вмістом Фактора IX.

У деяких випадках ці реакції прогресували до тяжкої анафілаксії, і траплялися вони у тісному часовому зв'язку з розвитком інгібіторів до Фактора IX (див. також розділ «ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ»),

Повідомлялося про розвиток нефротичного синдрому при спробі проведення процедури індукції імунної толерантності у хворих на гемофілію В з інгібіторами до Фактора IX і алергічними реакціями в анамнезі. У рідкісних випадках може підвищитися температура.

У хворих на гемофілію В можуть розвинутися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до Фактора IX (див. також розділ «ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ»). У таких випадках рекомендується звернутися до спеціалізованого гемофілійного центру. У разі появи таких інгібіторів цей стан проявляється у недостатній клінічній відповіді.

Існує потенційний ризик розвитку тромбоемболічних епізодів у відповідь на введення препарату Фактора IX, причому цей ризик вище у препаратів з низьким ступенем очищення. При застосуванні препаратів Фактора IX низького ступеня очищення відмічались випадки інфаркту міокарда, синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (далі - ДВЗ- синдром), венозного тромбозу та легеневої емболії. Застосування препаратів високого ступеня очищення рідко призводить до таких побічних ефектів.

Інформація про противірусну безпеку наведені у розділі «ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ».

Таблиця небажаних реакцій

Наведені у таблиці небажані реакції взяті зі звітів за результатами клінічних досліджень, проведених з використанням препарату ІМУНІН за участі 148 суб'єктів, яким було введено 2807 інфузій, а також за результатами післяреєстраційного контролю.

Частота небажаних ефектів оцінювалася з використанням наступних критеріїв: дуже часті (≥1/10); часті (≥1/100 до <1/10); нечасті (≥1/1000 до <1/100); поодинокі (≥1/10000 до <1/1000); рідкісні (<1/10000); невідома (частота не може бути встановлена з наявних даних). Наступні небажані реакції перелічені за класами систем органів MedDRA, а потім - за переважними термінами в порядку тяжкості, якщо це доречно.

Можлива побічна реакція при застосуванні з концентратами Фактора коагуляції крові людини IX: парестезії.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ-синдром) і/або гіперфібриноліз. Встановлена алергія до гепарину або індукована гепарином тромбоцитопенія в анамнезі. У разі виявлення цих станів під час відповідного лікування препаратом ІМУНІН можна вводити лише у разі кровотеч, що загрожують життю.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

Реакції підвищеної чутливості

Як і у випадку з будь-яким іншим білковим препаратом для внутрішньовенного введення, можливі алергічні реакції підвищеної чутливості. Препарат містить слідові кількості інших білків, окрім Фактора IX. Пацієнтам або доглядачам за ними потрібно повідомити про ранні ознаки реакцій підвищеної чутливості, у тому числі шкірний висип, загальну кропив'янку, стиснення у грудях, свистяче дихання, гіпотонію і алергічний шок. При настанні цих симптомів пацієнтам потрібно порекомендувати негайно припинити використання препарату і звернутися до лікаря.

У літературі є повідомлення про взаємозв'язок між розвитком інгібіторів до Фактора IX і виникненням алергічних реакцій. Тому пацієнти з алергічними реакціями повинні перевірятися на наявність інгібіторів. Необхідно відзначити, що пацієнти з інгібіторами до Фактора IX при повторному введенні Фактора IX мають підвищений ризик розвитку анафілаксії.

Зважаючи на наявність ризику виникнення алергічних реакцій при застосуванні концентратів Фактора IX, перші введення Фактора IX слід проводити за призначенням лікаря під медичним спостереженням для надання належної медичної допомоги у разі розвитку алергічних/анафілактичних реакцій.

У разі розвитку анафілактичного шоку необхідно застосовувати сучасні стандартні методи протишокової терапії.

Противірусна безпека

При використанні лікарських препаратів з крові або плазми крові людини вживаються стандартні заходи, спрямовані на запобігання передачі пацієнтам збудників інфекції. До них відносяться відбір донорів, перевірка окремих порцій і пулів плазми за маркерами вірусів та інфекцій, включення ефективних виробничих кроків для інактивації/знищення вірусів. Незважаючи на це, при введенні лікарських препаратів, виготовлених з крові або плазми людини, не можна цілком виключити можливість передачі збудників інфекції, у тому числі невідомих або нових на сьогодні вірусів та інших патогенів.

Заходи, що вживаються, вважаються ефективними для оболонкових вірусів, таких як вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), вірус гепатиту В і вірус гепатиту С, а також для необолонкових вірусів, таких як вірус гепатиту А.

Заходи, що вживаються, можуть мати обмежене значення проти необолонкових вірусів, таких як парвовірус В19. Інфікування парвовірусом В19 може бути серйозним для вагітних жінок (інфікування плоду) і людей з імунодефіцитом або підвищеним еритропоезом (наприклад, з гемолітичною анемією).

Потрібно розглянути питання проведення вакцинації (від гепатиту А і В) пацієнтам, які регулярно/повторно отримують препарати отримуваного з плазми крові людини Фактора IX.

Розвиток інгібіторів

Після повторного лікування препаратами Фактора коагуляції крові IX пацієнтів потрібно контролювати на предмет розвитку нейтралізуючих антитіл (інгібіторів), які кількісно визначаються в одиницях Бетезда (БО) за допомогою відповідних біологічних аналізів. У разі розвитку інгібіторів потрібно проконсультуватися з фахівцями спеціалізованого гемофільного центру.

Тромбоемболія, ДВЗ-синдром, фібриноліз

Оскільки застосування Фактора IX було історично пов'язано з розвитком тромбоемболічних ускладнень, причому з більш високим ризиком для препаратів з низьким ступенем очищення, застосування препаратів, що містять Фактор IX, у пацієнтів з ознаками фібринолізу і у пацієнтів з ДВЗ-синдромом може становити потенційну небезпеку. У зв'язку з наявністю потенційного ризику тромботичних ускладнень, при введенні препарату ІМУНІН пацієнтам із захворюваннями печінки, тромбофілією, гіперкоагуляцією, стенокардією, ішемічною хворобою серця чи гострим інфарктом міокарда, пацієнтам у післяопераційному періоді, недоношеним і новонародженим, пацієнтам з ризиком тромботичних явищ або ДВЗ-синдромом слід проводити клінічне спостереження з метою виявлення ранніх ознак тромбозу і виснажливої коагулопатії споживання з проведенням відповідних лабораторних аналізів. У кожному з цих випадків очікувану користь від лікування препаратом ІМУНІН слід співставити з ризиком розвитку таких ускладнень. При підозрі на ДВЗ-синдром терапія препаратом ІМУНІН має бути негайно припинена.

Застереження

Вміст натрію

ІМУНІН 200 МО та 600 МО містить розрахункову кількість 20 мг натрію на флакон, в той час як ІМУНІН 1200 МО містить 41 мг натрію на флакон. Це слід враховувати у випадку пацієнтів, які перебувають на низьконатрієвій дієті.

Настійно рекомендується при кожному введенні пацієнту препарату ІМУНІН записувати назву і номер серії препарату для підтримання зв'язку між пацієнтом і серією препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та імунобіологічними препаратами

Даних щодо взаємодії Фактора коагуляції крові людини IX з іншими медичними препаратами немає.

Передозування

Даних щодо симптомів передозування Фактором коагуляції крові людини IX немає.

Несумісність

Як і кожний з концентратів Факторів, ІМУНІН не слід змішувати з іншими медичними препаратами перед введенням, тому що це може вплинути на ефективність і безпеку препарату. Рекомендується промивати загальну систему для внутрішньовенного введення ізотонічним сольовим розчином до і після введення препарату ІМУНІН.

Слід використовувати лише набори для ін'єкцій/інфузії, що входять до комплекту, інакше лікування може закінчитися невдало через адсорбцію Фактора коагуляції крові людини IX на внутрішніх поверхнях іншого ін'єкційного/інфузійного обладнання.

Вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами

Немає даних стосовно впливу препарату ІМУНІН на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Застосування при вагітності і годуванні груддю

Дослідження впливу Фактора IX на репродуктивну функцію тварин не проводилися. Виходячи з низької частоти захворювання жінок на гемофілію В, відсутній досвід стосовно використання Фактора IX під час вагітності і годування груддю. Тому Фактор IX слід використовувати під час вагітності і годування груддю лише, якщо це чітко показано.

УМОВИ ВІДПУСКУ

За рецептом лікаря.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

Зберігати при температурі від 2 до 8°С. Не заморожувати! Захищати від дії світла.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

ТЕРМІН ПРИДАТНОСТІ

Препарат - 2 роки.

Розчинник (вода для ін'єкцій) - 5 років.

В межах зазначеного терміну придатності препарат можна зберігати протягом 3 місяців при кімнатній температури (не вище 25°С). Дату початку зберігання при кімнатній температурі необхідно відмітити на упаковці.

Хімічна і фізична стабільність розчиненого, готового до використання препарату, становить 3 години при температурі від 20 до 25 °С.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

ПАКУВАННЯ

По 1 флакону з порошком (по 200 МО, 600 МО або 1200 МО) у комплекті з 1 флаконом розчинника (стерильна вода для ін'єкцій по 5 мл або 10 мл) разом з набором для розчинення і введення (голка для перенесення, аераційна голка, голка-фільтр, голка-метелик, одноразова голка для ін'єкцій, одноразовий шприц) та інструкцією про застосування поміщають у картонну коробку.

ВИРОБНИК

БАКСТЕ� АГ (BAXTER AG), Австрія.

Адреса: Lange Allee 8, Lange Allee 24, Lange Allee 51, Industriestrasse 20, Industriestrasse 72, Industriestrasse 131, Benatzkygasse 2-6, Pasettistrasse 76, A-1221, Відень, Австрія.

У випадку побічної дії (ускладнення) після застосування МІБП необхідно направити термінове повідомлення до: Управління лікарських засобів та медичної продукції Міністерства охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського,7, тел: (044) 200-07-93);

Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» (03151, м. Київ. вул. Ушинського, 40, тел.: (044) 393-75-86); та на адресу підприємства-виробника.