Цефтриаксон-Здоровье инструкция

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦЕФТРИАКСОН-ЗДОРОВ ' Я

(Ceftriaxone- Zdorovye )

Склад

діюча речовина: цефтриаксон;

1 флакон містить цефтриаксону натрію у перерахуванні на суху речовину та цефтриаксон

1 г.

Лікарська форма

Порошок для розчину для ін'єкцій.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01D D04.

Показання

Цефтриаксон-Здоров'я застосовується для лікування інфекцій, збудники яких чутливі до цефтриаксону:

– сепсис;

– менінгіт;

– інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчних шляхів і шлунково-кишкового тракту);

– інфекції кісток, суглобів, м'яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції;

– інфекції у хворих з ослабленим імунним захистом;

– інфекції нирок і сечових шляхів;

– інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції ЛОР-органів;

– інфекції статевих органів, включаючи гонорею.

Застосовується також для профілактики інфекцій у хірургії.

Протипоказання

Підвищена чутливість до антибіотиків групи цефалоспоринів в анамнезі. За наявності у хворого підвищеної чутливості до пеніциліну слід врахувати можливість перехресної алергічної реакції.

Вагітність, період годування груддю. Гіпербілірубінемія у новонароджених та недоношених дітей.

Спосіб застосування та дози

Перед застосуванням Цефтриаксону-Здоров'я слід провести шкірну пробу на чутливість до антибіотика.

Дорослі і діти старше 12 років: зазвичай призначають 1-2 г Цефтриаксону-Здоров'я 1 раз на добу (кожні 24 години). При тяжких інфекціях або інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтриаксону, добову дозу можна збільшувати до 4 г.

Новонароджені (з 15 днів життя): 20 – 50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Зважаючи на недорозвиненість ферментної системи, добова доза не повинна перевищувати 50 мг/кг маси тіла. При визначенні дози препарату для доношених і недоношених дітей відмінностей немає.

Немовлята і діти молодшого віку (з 15 днів до 12 років): 20 – 80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу.

Дітям з масою тіла понад 50 кг призначають дози для дорослих.

Внутрішньовенні дози 50 мг/кг або вищі слід вводити шляхом інфузії протягом принаймні

30 хв.

Літні хворі: призначають звичайні дози для дорослих, не роблячи ніяких поправок на вік.

Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як прийнято при терапії антибіотиками, хворим слід продовжувати приймати Цефтриаксон-Здоров'я ще протягом як мінімум 48–72 год після того, як температура нормалізується і аналізи покажуть відсутність збудників.

Комбінована терапія.

Дослідження показали, що відносно багатьох грамнегативних бактерій існує синергізм між цефтриаксоном і аміноглікозидами. Незважаючи на те, що підвищену ефективність таких комбінацій не завжди можна передбачити, її слід мати на увазі при тяжких, загрозливих для життя інфекціях, спричинених Pseudomonas aeruginosa. Через фізичну несумісність цефтриаксону й аміноглікозидів їх слід вводити окремо в рекомендованих для них дозах.

Дозування в особливих випадках.

Менінгіт.

У разі бактеріального менінгіту у немовлят і дітей молодшого віку лікування розпочинають з дози 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу. Як тільки збудник буде ідентифікований, а його чутливість визначена, дозу можна відповідно знизити. Найкращі результати досягалися при такій тривалості лікування:

Neisseria meningitidis Streptococcus pneumoniae Haemophilus influenzae

4 дні 7 днів 6 днів

Гонорея.

Для лікування гонореї (спричиненої утворюючими і неутворюючими пеніциліназу штамами) рекомендується призначати разову дозу 250 мг внутрішньом’язово.

Профілактика інфекцій у хірургії.

Для профілактики післяопераційних інфекцій у хірургії рекомендується – залежно від ступеня безпеки зараження – вводити разову дозу 1 – 2 г Цефтриаксону-Здоров'я за 30 –

90 хв до початку операції. При операціях на товстій і прямій кишці добре зарекомендувало себе одночасне (але окреме) введення Цефтриаксону-Здоров'я і одного з 5-нітроімідазолів, наприклад, орнідазолу.

Ниркова і печінкова недостатність.

У хворих з порушеннями функції нирок немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція печінки залишається нормальною. Лише у разі ниркової недостатності в передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза не повинна перевищувати 2 г. У хворих з порушеннями функції печінки немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція нирок залишається нормальною.

При одночасній тяжкій нирковій та печінковій недостатності слід регулярно визначати концентрацію цефтриаксону в плазмі.

Хворим, які перебувають на гемодіалізі, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Слід, однак, контролювати концентрацію цефтриаксону в сироватці на предмет можливої корекції дози, оскільки у цих хворих може знижуватися швидкість виведення.

Приготування розчинів.

Загальним правилом повинно бути приготування розчинів безпосередньо перед їх використанням. Залежно від концентрації і тривалості зберігання колір розчинів може варіювати від блідо-жовтого до бурштинового. Ця властивість активної речовини не впливає на ефективність або переносимість препарату.

Внутрішньом’язова ін’єкція.

Для внутрішньом’язової ін’єкції 1 г Цефтриаксону-Здоров'я розчиняють в 3,5 мл 1% розчину лідокаїну; ін’єкцію роблять в сідничний м’яз. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну сідницю.

Перед ін ' єкцією провести шкірну пробу на чутливість до лідокаїну.

Розчин, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенно.

Внутрішньовенна ін’єкція.

Для внутрішньовенної ін’єкції 1 г Цефтриаксону-Здоров'я розчиняють в 10 мл води для ін’єкцій; вводять внутрішньовенно повільно (2 – 4 хв).

Внутрішньовенне вливання.

Внутрішньовенне вливання повинно тривати не менше 30 хв. Для приготування розчину для вливання розчиняють 2 г Цефтриаксону-Здоров'я в 40 мл одного з наступних інфузійних розчинів, вільних від іонів кальцію: хлористий натрій 0,9%, хлористий натрій 0,45% + глюкоза 2,5%, глюкоза 5%, глюкоза 10%, декстран 6% у 5% розчині глюкози, вода для ін’єкцій. Зважаючи на можливу несумісність, розчини, які містять Цефтриаксон-Здоров'я, не можна змішувати з розчинами, які містять інші антибіотики, – як при приготуванні, так і при введенні. Не можна також використовувати для приготування розчинів для вливання інфузійні розчини, відмінні від зазначених вище.

Побічні реакції

При застосуванні Цефтриаксону-Здоров'я можливі такі побічні явища, які регресували спонтанно або після відміни препарату.

Системні побічні ефекти.

Шлунково-кишкові явища (приблизно 2% всіх випадків) : діарея, нудота, блювання, стоматит, глосит, порушення смаку (менше 1%);

з міни крові (приблизно 2%) : еозинофілія, лейкопенія, менш часто (< 1%) - гранулоцитопенія, гемолітична анемія, тромбоцитоз, збільшення тромбопластинового та протромбінового часу. Описані окремі випадки агранулоцитозу (<500 клітин/мкл); більшість із них розвивалась після 10 днів застосування кумулятивної дози 20 г та більше.

Шкірні реакції (приблизно 1%) : висипання, алергічний дерматит, свербіж, кропив’янка, набряки. Окремі випадки таких побічних ефектів (ексудативна мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла)).

Інші побічні явища, які спостерігаються рідко : головний біль і запаморочення, преципітація кальцієвих солей цефтриаксону в жовчному міхурі з відповідною симптоматикою, панкреатит, збільшення активності ферментів печінки, гіпербілірубінемія, олігурія, збільшення креатиніну сироватки, мікози статевих шляхів, вагініт, пропасниця, озноб, підвищене потовиділення, припливи, алергічний пневмоніт, бронхоспазм, носова кровотеча, гематурія, жовтяниця, зменшення протромбінового часу, судомні напади, відчуття серцебиття, а також анафілактичні або анафілактоїдні реакції.

Описані вкрай поодинокі випадки псевдомембранозного коліту (< 0,01%) та порушення згортання крові, а також утворення конкрементів у нирках, головним чином, у дітей віком від 3 років, які отримували великі добові дози препарату (≥ 80 мг/кг на добу), або кумулятивні дози більше 10 г, а також які мали додаткові фактори ризику (обмежене вживання рідини, постільний режим). Утворення конкрементів у нирках може протікати безсимптомно або проявлятися клінічно, може спричинити ниркову недостатність, яка минає після припинення лікування препаратом.

Не слід змішувати в одній ємкості чи вводити одночасно цефтриаксон з кальцієвмісними препаратами, навіть використовуючи різні венозні доступи. Описані фатальні випадки утворення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону в легенях та нирках новонароджених. У деяких випадках венозні доступи та час введення цефтриаксону та кальцієвмісних розчинів були різні.

Місцеві побічні ефекти.

У поодиноких випадках спостерігаються запальні реакції стінки вени. Їх можна уникнути, застосовуючи повільну ін’єкцію (2 – 4 хв).

Внутрішньом’язова ін’єкція без застосування лідокаїну болюча.

Передозування

У разі передозування концентрація препарату не може бути знижена шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу. Специфічного антидоту не існує. Терапія передозування повинна бути симптоматичною.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Препарат протипоказаний під час вагітності (особливо в перші 3 місяці) та в період годування груддю. При необхідності застосування Цефтриаксону-Здоров'я слід утримуватись від годування груддю на період лікування.

Діти

Застосовують дітям з 15 днів життя.

Особливості застосування

Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, не можна виключати можливість анафілактичного шоку – навіть якщо в докладному анамнезі немає відповідних вказівок. У разі анафілактичного шоку слід негайно вжити таких заходів, як внутрішньовенне введення адреналіну, а після цього – будь-якого глюкокортикоїду.

На тлі застосування антибактеріальних препаратів, у тому числі й цефтриаксону, можливе виникнення псевдомембранозного коліту. Тому при виникненні діареї після введення цефтриаксону необхідно виключити діагноз псевдомембранозного коліту.

Як і при лікуванні іншими антибактеріальними препаратами, можуть розвинутися суперінфекції.

Для пацієнтів з нирковою недостатністю зазвичай непотрібне коригування дози за рахунок подвійного шляху виведення цефтриаксону (нирками та через печінку). Рекомендується періодично визначати концентрацію препарату в крові.

Для пацієнтів з нирково-печінковою недостатністю добова доза Цефтриаксону-Здоров'я не повинна перевищувати 2 г без моніторингу концентрації препарату в крові.

У пацієнтів, які застосовували Цефтриаксон, спостерігались поодинокі випадки зміни протромбінового часу. Пацієнтам з недостатністю вітаміну К (порушення синтезу, порушення харчування) може знадобитися контроль протромбінового часу під час терапії та призначення вітаміну К (10 мг/тиждень) при збільшенні протромбінового часу до початку чи під час лікування.

Після застосування цефтриаксону зазвичай в дозах, що перевищують стандартні рекомендовані, при ультразвуковому дослідженні жовчного міхура можуть спостерігатись тіні, що помилково сприймаються за камені. Це преципітати кальцієвої солі цефтриаксону, що зникають після завершення чи припинення терапії Цефтриаксоном-Здоров'я. Подібні зміни рідко супроводжуються будь-якою симптоматикою. Але і в таких випадках рекомендується лише консервативне лікування. Якщо ці явища супроводжуються клінічною симптоматикою, то рішення про відміну препарату приймає лікар.

Немає наукових даних щодо виникнення внутрішньосудинних преципітатів у пацієнтів, крім новонароджених, при одночасному застосуванні цефтриаксону та кальцієвмісних розчинів та інших кальцієвмісних препаратів. Проте не слід змішувати чи вводити одночасно цефтриаксон та кальцієвмісні розчини всім пацієнтам.

У хворих, яким вводили цефтриаксон, описані поодинокі випадки панкреатину, що розвинувся, можливо, внаслідок обструкції жовчних шляхів. Більшість із цих хворих мали фактори ризику застою в жовчних шляхах, наприклад, лікування в анамнезі, тяжкі захворювання та повністю парентеральне харчування. При цьому не можна виключати роль преципітатів у розвитку панкреатиту, що утворилися під дією цефтриаксону в жовчних шляхах.

Цефтриаксон-Здоров'я не можна застосовувати у новонароджених, особливо недоношених дітей, у яких є ризик розвитку білірубінової енцефалопатії.

Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати картину крові.

Вплив на результати лабораторних аналізів.

У поодиноких випадках при лікуванні Цефтриаксоном-Здоров'я у хворих можуть відмічатися хибнопозитивні результати Кумбса. Як і інші антибіотики, Цефтриаксон-Здоров'я може спричиняти хибнопозитивний результат проби на галактоземію. Хибнопозитивні результати можуть бути отримані і при визначенні глюкози в сечі, тому під час лікування препаратом глюкозурію, за необхідності, слід визначати лише ферментативним методом.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Немає даних щодо впливу цефтриаксону на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Ні в якому разі не можна застосовувати Цефтриаксон-Здоров'я з кальцієвмісними розчинами (розчин Рінгера та інші).

Кальцієвмісні розчини не слід призначати протягом 48 годин після останнього введення цефтриаксону.

У новонароджених та недоношених дітей описані випадки виникнення преципітатів у легенях та нирках, які спричинили летальні наслідки при одночасному введенні цефтриаксону та препаратів кальцію.

При одночасному застосуванні високих доз Цефтриаксону-Здоров'я і таких сильнодіючих діуретиків, як фуросемід, порушень функції нирок не спостерігалося. Немає вказівок на те, що Цефтриаксон-Здоров'я підвищує ниркову токсичність аміноглікозидів. Після прийому алкоголю одразу після прийому Цефтриаксону-Здоров'я не спостерігалося ефектів, схожих на дію дисульфіраму (тетураму).

Цефтриаксон не містить N-метилтіотетразольну групу, яка б могла викликати непереносимість етанолу, а також кровотечі, властиві деяким іншим цефалоспоринам. Пробенецид не впливає на виведення Цефтриаксону-Здоров'я.

Бактеріостатичні антибіотики знижують бактерицидний ефект цефтриаксону.

І n vitro був виявлений антагонізм між хлорамфеніколом та цефтриаксоном.

Комбінована терапія.

Дослідження показали, що відносно багатьох грамнегативних бактерій існує синергізм між цефтриаксоном і аміноглікозидами. Незважаючи на те, що підвищену ефективність таких комбінацій не завжди можна передбачити, її слід мати на увазі при тяжких, загрозливих для життя інфекціях, спричинених Pseudomonas aeruginosa. Через фізичну несумісність цефтриаксону й аміноглікозидів їх слід вводити окремо в рекомендованих дозах.

Згідно з літературними даними, цефтриаксон не сумісний з амзакрином, ванкоміцином, флуконазолом та аміноглікозидами.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Мікробіологія. Бактерицидна активність цефтриаксону зумовлена пригніченням синтезу клітинних мембран. Цефтриаксон активний in vitro відносно більшості грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Цефтриаксон характеризується дуже великою стійкістю до більшості b-лактамаз (як пеніциліназ, так і цефалоспориназ) грампозитивних і грамнегативних бактерій. Цефтриаксон активний відносно таких мікроорганізмів in vitro і при клінічних інфекціях (див. “Показання”):

Грампозитивні аероби	МІК50* (мг/л)	МІК90**
Staphylococcus aureus (у т.ч. ті, що утворюють пеніциліназу) Staphylococcus epidermidis Streptococcus pneumoniae Streptococcus групи A (Str. pyogenes) Streptococcus групи B (Str. agalactiae) Streptococcus viridans Streptococcus bovis	2 4 0,01 0,025 0,05 0,25 1,6	4 25 0,025 0,05 0,1 1,0 3,1

Примітка. Стійкі до метициліну Staphylococcus spp., а також більшість штамів Enterococcus (наприклад, E. faecalis) виявляють стійкість до цефалоспоринів, у т. ч. цефтриаксону.

Грамнегативні аероби	МІК50* (мг/л)	МІК90**
Aeromonas spp. Alcaligenes spp. Branhamella catarrhalis (що утворюють і не утворюють b-лактамази) Citrobacter spp. Enterobacter spp. (деякі штами резистентні) Escherichia coli Haemophilus ducreyi Haemophilus influenzae (у т.ч. штами, що утворюють пеніциліназу)	£0,13 0,5 0,25 0,1 0,2 0,025 0,0015 < 0,008	2 32 4 32 64 0,05 0,003 0,008
Haemophilus parainfluenzae Klebsiella spp. (в т. ч. K. pneumoniae) Moraxella spp. Morganella morganii Neisseria gonorrhoeae (у т.ч. штами, що утворюють пеніциліназу) Neisseria meningitidis Plesiomonas shigelloides Proteus mirabilis Proteus vulgaris Providencia spp. Pseudomonas aeruginosa (деякі штами резистентні) Salmonella spp. (в т.ч. S. typhi) Serratia spp. (в т.ч. S. marcescens) Shigella spp. Vibrio spp. (в т.ч. V. cholerae) Yersinia spp. (в т. ч. Y. enterocolitica)	0,003 0,04 < 0,125 0,03 < 0,008 < 0,008 < 0,06 < 0,008 0,03 0,02 16 0,04 2 0,025 < 0,06 < 0,12	0,003 0,6 2 0,5 < 0,008 < 0,008 < 0,06 0,01 64 0,1 > 64 0,08 32 0,2 0,25 < 0,12

*МІК50 – мінімальна концентрація, що інгібує 50% штамів.

**МІК90 – мінімальна концентрація, що інгібує 90% штамів.

Примітка. Багато зі штамів вищезазначених мікроорганізмів, які мають множинну стійкість до таких антибіотиків, як пеніциліни, більш ранні цефалоспорини і аміноглікозиди, є чутливими до цефтриаксону.

Treponema pallidum чутлива до цефтриаксону in vitro і в дослідах на тваринах. Клінічні випробування показують, що цефтриаксон ефективний для лікування первинного і вторинного сифілісу

Анаероби	МІК50* (мг/л)	МІК90**
Bacteroides spp. (у т. ч. деякі штами B. fragilis) Clostridium spp. (за винятком C. difficile) Fusobacterium spp. (за винятком F. mortiferum та F. varium) Peptococcus spp. Peptostreptococcus spp.	8 0,5 £0,5 £0,5 £0,5	> 128 25 > 128 2 4

Примітка. Багато зі штамів Bacteroides spp., які продукують b-лактамази (зокрема, B. fragilis), стійкі до цефтриаксону.

Чутливість до цефтриаксону можна визначати методом дисків або методом серійних розведень на агарі або бульйоні, використовуючи стандартну методику, подібну до тієї, яку рекомендує Національний комітет клінічних лабораторних стандартів (НККЛС). Для цефтриаксону НККЛС встановив такі критерії оцінки результатів випробувань:

	Чутливі	Помірно чутливі	Стійкі
Метод розведень Інгібуюча концентрація, мг/л	£8	16 – 32	³64
Метод дисків (диск з 30 мкг цефтриаксону) Діаметр зони затримки росту, мм	³21	20 – 14	£13

Досвід показав, що для визначення чутливості мікроорганізмів слід використовувати диски з цефтриаксоном, оскільки він активний відносно окремих штамів, які виявили стійкість при використанні дисків, що покривають всю групу цефалоспоринів.

Фармакокінетика.

Цефтриаксон відрізняється надто тривалим часом напіввиведення, який у здорових дорослих добровольців становить приблизно 8 годин. Площа, під кривою, концентрація в плазмі - час після внутрішньовенного введення дорівнює такій після внутрішньом’язового введення. Це означає, що біодоступність цефтриаксону після внутрішньом’язового введення становить 100%. Після внутрішньовенного введення цефтриаксон швидко проникає у тканинну рідину, де протягом більш ніж 24 години підтримуються бактерицидні концентрації щодо чутливих мікроорганізмів.

Виведення. Період напіввиведення цефтриаксону у здорових дорослих становить приблизно 8 годин. У немовлят у перші 8 днів життя, а також в осіб старше 75 років період напіввиведення в середньому вдвічі більший. У дорослих 50–60% цефтриаксону виводиться у незміненому вигляді нирками і 40–50% - з жовчю. Кишкова флора перетворює цефтриаксон в неактивні метаболіти.

У новонароджених дітей нирками виводиться приблизно 70% дози.

У хворих з нирковою або печінковою недостатністю фармакокінетика цефтриаксону змінюється незначною мірою, відзначається лише незначне збільшення періоду напіввиведення. Якщо порушена лише функція нирок, збільшується виведення з жовчю, якщо порушена функція печінки, збільшується виведення нирками.

Зв'язування з білками.

Цефтриаксон зворотно зв’язується з альбуміном, причому ступінь зв’язування зменшується зі зростанням концентрації, наприклад, знижуючись з 95% при концентрації в плазмі менше 100 мг/л до 85% при концентрації 300 мг/л. Завдяки нижчій концентрації альбуміну в тканинній рідині, частка вільного цефтриаксону в ній вища, ніж у плазмі.

Проникнення в цереброспінальну рідину.

У дітей, у т.ч. новонароджених, цефтриаксон проникає в запалені мозкові оболонки. Концентрація цефтриаксону в цереброспінальній рідині при бактеріальному менінгіті становить 17% від концентрації в плазмі, що майже в 4 рази перевищує концентрацію при асептичному менінгіті. Через 24 години після внутрішньовенного введення препарату в дозі 50 – 100 мг/кг маси тіла в цереброспінальній рідині спостерігаються концентрації цефтриаксону, які перевищують 1,4 мг/л. У дорослих хворих на менінгіт після введення дози 50 мг/кг маси тіла через 2 – 24 години досягаються такі концентрації цефтриаксону в цереброспінальній рідині, які в багато разів перевищують мінімальні інгібуючі концентрації для найрозповсюдженіших збудників менінгіту.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості

кристалічний порошок жовтувато-білого кольору.

Термін придатності

2 роки від дати виробництва препарату “in bulk”.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 ⁰С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Приготований розчин зберігати не більше 6 годин при кімнатній температурі і не більше 24 годин при температурі 5 º С.

Упаковка. Порошок для розчину для ін'єкцій по 1,0 г у флаконах № 1, № 5 у коробці, № 5 у блістері у коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Місцезнаходження

Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22.